Регенерація південного приринкового кварталу у м. Белзі Сокальського району Львівської області Newest Article

Передпроектний аналіз.

Аналіз містобудівельної ситуації.

Проектуючи новобудову, враховано історичну цінність існуючих будівель, існуюче функціонування об'ємів будівель та відкритих просторів, архітектурний стиль та композиційний стрій оточуючих споруд.

Перш ніж розпочинати розроблення планування і забудову ділянки, було проведено передпроектні дослідження з метою обстеження і аналізу існуючої примикаючої, забудови.

Для розроблення проекту будинку-вставки та регенерації існуючих фасадів взято південний квартал приринкової площі у м.Белз. Ділянка проектованого будинка розташована в структурі рядової вуличної забудови між двоповерховими будинками №2 та 10 на пл.України. Територія захоплює будинок №6. В ньому здійснено реконструкцію з пристосуванням і він входить в проектований комплекс будинків. На даний момент він є найхарактернішим прикладом ринкової забудови. Розміщений на вузькій парцелі (ширина - 4,6 м), двоповерховий, мурований з цегли, первісно мав два бокових вікна та вхід по центру. Тепер бокові вікна замуровано, збереглось центральне вікно 2-го поверху з бетонною балконною плитою. Вхід розширено, знищивши при цьому первісну композицію фасаду. Другий вхід на головному фасаду замурований. Внутрішня сходова клітка демонтована і перенесена на зовнішню східну стіну будинку.

На місці проектованої ділянки у межах території будинку №4 на початку ХХ століття розташовувався мурований будинок, зруйнований у 1916 році в часі окупації міста російськими військами. Його конскрепційний номер – 115.

У ЦДІАУ у Львові, ф.146, оп.48, спр.128 є його опис:

Будинок повністю зруйнований:

арк.165 зв., п.323. "Буд. №33, парц.№115/3 на пл.Ринок, південна сторона. Власники Райзля Гезік, Абрам Теннер, Лаппи (Зенте, Лейб, Мойзес, Ітте, Мордко). Будинок мурований партеровий. Тип V. Виконання і утримання недбале. Вік 12 років (1904). Розміри 4,5х14.1х2,8 м. Крило (з тилу), 8,9х3,5х2,8 м. При сходах до пивниці брак 1 м³ муру, сходів і дверей. Тип ІV."

Отже, проектований будинок матиме ширину головного фасаду 4500.

 На місці проектованої ділянки у межах території будинку №8 на початку ХХ століття розташовувалися будинки, зруйновані у 1916 році в часі окупації міста російськими військами.

Їхня конскрепційна номерація – 117/1, 117/2, 118, 119/2.

Розміри історичних парцель: дві по 2,5х17,8; 3,5х17,8; 4,6х17,8. При проектуванні їх об’єднано в один будинок №8 шириною 8,5 метрів на головному фасаді. Це можливо зробити, бо під час аналізу виявлено,що вузькі ділянки утворилися внаслідок поділу широких 9-ти метрових. На території  залишено вільну ділянку шириною 4600м. Таке рішення прийнято через те,що у будинку №10 в боковому фасаді пробиті вікна та двері, є вхід в підвал та в квартири з даної території.

Вирішення генерального плану

Під час проектування нового будинку-вставки в існуючій забудові кварталу виникає проблема його композиційного зв'язку з цією забудовою. При вирішенні будинку-вставки було складено опорний план з нанесенням контурів примикаючих споруд, тротуарів тта доріг, вертикального планування, вираженого в горизонталях і відмітках, благоустрою території . Визначено історичну парцеляцію.

В генеральному плані передбачено під'їзд до будинку, проїзд у внутрішній  двір для підвезення продуктів для ресторану і автостоянку на 7 автомобілів. Відновлено історичну вулицю згідно кадастрового плану 1854року.

Планувально – просторове вирішення будинку – вставки.

Архітектурно-просторове вирішення

Після аналізу розроблено проект будинків – вставок №4,6 та №8 і зроблено регенерацію фасадів будинків №10,12,14,2. Будинки №8,4,6 пристосовано під готель, в будинку № 4 на першому поверсі зроблено готель.  Всі будинки дво-поверхові з мансардою. Кожна з парцель, окрім будинку № 4 та №8 має два вікна справа та зліва і посередині балкон. Між будинком № 10 та №12 вузька вставка на одні двері. За словами місцевих жителів, там була вільна ділянка,яку з часом забудували. З’єднані два будівельні об’єми на площині фасаду дають 4 вікна та двоє дверей, як і випливає з досліджень іконографічних та картографічних матеріалів. Будинки № 12,14, № 10, №8 , №4,6 об’єднують по два будинки під одним похилим до ринку дахом.

Під час проектування враховано нормативні вимоги, які визначають склад і площу приміщень, їхній взаємозв'язок, якість зовнішнього і внутрішнього оздоблення, обладнання.

Планувальна організація приміщень.

На першому поверсі запроектовано такі приміщення: тамбур,вестибюль, рецепція, кімната охорони,санвузли,ресторан з кухнею та відкритою терасою,готельний номер та кімнату персоналу.

На другому поверсі: кімната персоналу, технічне приміщення та 5 готельних номерів.

У мансардному поверсі: кімната персоналу, технічне приміщення та 5 готельних номерів.

Застосоване коридорне планування.

Вхідний вузол будинку складається із вестибюля з тамбуром. Тамбур розміщується всередині вестибюля, він має двоє однопольних дверей. Всередині тамбуру розташовано три сходинки, щоб піднятися на рівень першого поверху. Це зроблено з метою,щоб не виходили сходи на ринкову площу,адже їх там ніколи не передбачалося.

Вертикальними комунікаціями слугують насамперед сходові клітки, а також ліфт.  В будинку їх запроектовано дві, обидві із виходом назовні.

Технічні підсобні приміщення призначені для розміщення обладнання вводів інженерних мереж: водопроводу, тепло- і газопостачання, електроенергії, для влаштування вентиляційного обладнання.

Конструктивне рішення.

Стіни нової будівлі цегляні, що дає змогу досягти найбільшої відповідності формам і елементам оточуючих споруд, їхній масштабності, об'ємній побудові, висоті поверхів, розмірам і розміщенню пройомів.

Цегляний будинок з поздовжніми несучими стінами. Фундаменти — стрічкові із залізобетонних плит і бетонних блоків, а під стійками рам - монолітні залізобетонні. Плити перекриття — залізобетонні круглопустотні заввишки 220 мм. Дах двоскатний з черепиці з даховими вікнами.

Фасади будинку.

Фасади споруди відображають прийняту конструктивну систему поділу на окремі парцелі. Проектом передбачено надання фасадам декору згідно стилістичних форм історизму.

Моя перша анімація в 3ds Max

Коротка інструкція, як я зробила анімацію:

1. Змоделювала підставку т підлогу.
Скопіювала  її. Розділила на дві частини. Положила  їх на підлогу за допомогою команд Rotate i Move.
2. Змоделювала палаючу кулю та палку, на якій вона рухається.
3. Зробила чайник.
4. На часовій лінії задала позиції кулі та чайника.
5. В Particle View за допомогою відповідних операторів зробила вогники.
6. Додала точкове світло прив'язане до кулі і загальне світло,що освітлює підставку.
7. Створила та застосувала текстури для об'єктів.
8. Зрендерила анімацію.
9. Додала звук вогню.

Три концепції збереження замків Івано-Франківської області

Мною розроблено три концепції збереження та реставрації замків в Івано- Франківській області. А саме: Принцип консервації та фрагментарної реставрації на прикладі Пнівського замку, принцип повної реставрації на прикладі замку в смт. Перегінське та концепцію ландшафтно- архітектурного опорядження на прикладі замку у Верхній Липиці. Дані методи відображено на відео. 

Перемога в конкурсі на кращий проект виконаний в класичному стилі в 3D графіці

Роботу надруковано в журналі Le Classique #5(12)2013 c.204 "ПРОЕКТ. Гармония и шарм " (http://issuu.com/leclassique/docs/lc12_demo)

 Главной идеей дизайна интерьера этого дома было создание домашнего уюта для людей, которые ценят изысканность и элегантность римской и греческой традиции. То есть, создание интерьера, где будет царить гармония. Помещения дома будут наполнены атмосферой тепла, уюта и благородной роскоши.

Представленный  интерьер охватывает пространство одного этажа односемейного дома. А именно: кухня , столовая, гостиная, спальня, ванная, холл, коридор и вспомогательные помещения.

 Оформленные помещения имеют большие координационные центры. В гостиной - это достойный внимания утонченный камин,с дизайном, вполне достойным музея,  в прихожей -впечатляющая лестница, в спальне – изысканная  кровать с удачно перекликающимся с обустроенным интерьером покрывалом и другими аксессуарами. Все остальные элементы (предметы) дизайна в помещениях размещаются для того, чтобы улучшить внешний вид выбранного координационного центра.

Гостиная предназначена для отдыха семьи, и, в то же время, для приема гостей. Поэтому здесь, как и в других стилях,царит атмосфера душевного спокойствия и практичности одновременно. Обязательными элементами интерьера здесь стали кресла, диван, утонченный журнальный столик,то есть семья сможет окружить себя вещами, которые будто-бы рассказывают истории,создают особую атмосферу, дающую ощущение старого доброго родного дома, но в то же время семье нужны и достижения цивилизации,коммуникации с реальным миром,поэтому в обстановку гостиной включен такой элемент как современный  телевизор и другие необходимые аксессуары. Отделка предлагается из качественных и по возможности натуральных материалов - паркет из натурального дерева с геометрическим узором, флизелиновые обои, полиуретановые багеты, многослойные гардины из натуральных материалов, классическая деревянная мебель. Также в гостиной находится зеркало с позолотой. Светильники,предложенные  в данном интерьере, как в гостиной, так и в других помещениях, подобны  ювелирным украшениям: изящные, ажурные и богатые. В результате гостиная вышла просторная и светлая-царство ненавязчивых тонов, свежести и нежной романтичности.

 Для достижения максимального эффекта традицииной классики, современная бытовая техника в кухне полностью встроенная и частично скрыта за мебельными фасадами (холодильник, вытяжка, духовой шкаф). Дизайн совмещенного санузла, сделан так, что на первый взгляд кажется, что это только ванная. Ведь небольшая перегородка прикрывает  туалет и биде.

Цвета, использованные в этом интерьере вдохновленные природой: благородные,согревающие,а в некоторых помещениях солнечно-свежие. Это пастельные тона коричневого, желтого, зеленого и  цвета слоновой кости.

Классический стиль интерьера поддержан также с помощью большого количества декоративных элементов, пилястр, ваз, фактурных классических отделок, статуй.

Классический стиль подходит не каждому. Преимущественно этот стиль выбирают люди с высоким социальным статусом . Он придется по вкусу людям, склонным к консерватизму, кроме того, его сможет позволить себе далеко не каждый, поскольку отдельные детали интерьера в истинно классическом стиле имеют высокую стоимость и относятся скорее к элементам роскоши.  Каждая деталь интерьера свидетельствует о высоком достатке хозяев, но роскошь не выставляется напоказ, ее присутствие в классическом дизайне интерьера является естественной и оправданной. Это очаровывает.

Проект відтворення фрагменту "Пасажу Міколяша"

Місце знаходження: замкнений простір обмежений будинком №1 на вул.Коперника та будинком №6 на вул. М. Вороного.
Роки будівництва: 1898-1901; проектні роботи 1894-1899.
Власник: Петро Міколяш, Кароль Міколяш (батько і син власники аптеки з якої розпочалась розбудова пасажу), Генрик Петро Міколяш, акціонерне товариство «Доктор Міколяш, Піч, Левинський і спілка», барон Андрій Ромашкан, націоналізований в час окупації Галичини радянськими військами.
Архітектори: Іван Левинськй та Альфред Захаревич.
Стилістика: сецесія (модерн)
Стан збереженості: історична розпланувальна структура комплексу часково  збережена, стан збереженості автентичних споруд незадовільний, втрати складають 75-90 %.
Сучасне використання: внутрішній простір пасажу використовується для потреб коледжу легкої промисловості, частина території західної галереї зайнята гаражем фінансової академії, всі інші площі використовуються в якості неорганізованого дворового паркінгу також на місці колишньої центральної галереї виведені мережі теплопостачання.
Цінність забудови: будівлі №1 на вул. Коперника та №6 на вул. М. Вороного є цінною забудовою.

Один з перших сецесійних об'єктів у Львові, споруджений у 1898-1901 роках будівничою фірмою Івана Левинського за проектом Івана Левинського та Альфреда Захаревича. Пасаж мав комбінований скляний дах на рівні другого та третього поверхів і простягався через нутро великого кварталу при центральному бульварі міста, між вулицями Коперника та Вороного (колишня вул. Сінкевича). Роботи з проектування пасажу розпочалися в 1894 і тривали до 1899 року. Посередині пасажна вулиця дещо розширювалась до розмірів невеличкої квадратної площі 18×18 м, яка була перекрита скляним куполом. Інтер’єр вулиці був декорований із застосуванням ліпнини, скульптур та настінних художніх розписів. Предвісником будівництва пасажу стало спорудження в 1890 році за проектом Яна Шульца розкішного неоренесансного будинку на вул. Коперника,1. 1900 року аптека Міколяша трансформувалася в акціонерне товариство “Доктор Міколяш, Піч, Левинський і спілка”. Того ж року з ініціативи швагера Генрика барона Андрія Ромашкана для потреб фірми вирішили збудувати пасаж. Невдовзі акціонерна спілка розпалася, і єдиним власником пасажу став барон А. Ромашкан. Проект остаточно реалізовано 1913 року. Він мав вигляд високого тунелю між будинками із входами з вулиць Коперника та сучасної вулиці М. Вороного, покритого скляним дахом. Торгова галерея була насичена магазинами, салонами, різноманітними закладами. У 1905 тут містився клуб шахістів. Також тут був фотографічний заклад "Аделя", у 1901-1907 роках - кінотеатр "Уранія", який започаткував Людвік Кухар (кінотеатр діяв до 1939 року під різними назвами: 1907-1911 рр. - "Сінефон", 1911-1915 рр. - "Кухар", 1915-1935 рр. - "Пасаж", 1935-1939 рр. - "Тон"). З боку вул. Крутої (Вороного) у 1912-1924 роках містився кінотеатр "Люкс" ( в 1926 -  1939рр. - "Втіха"). Віконні отвори заповнювали вітражі в сецесійному стилі. Стіни прикрашали сецесійні візерунки. Окупувавши Галичину, радянська влада націоналізувала пасаж Міколяшів. Він усе ж продовжував діяти, залишаючись однією з найбільших атракцій міста. Проте 22 червня 1941 року в пасаж влучила німецька авіаційна бомба, яка зруйнувала вщент імпозантну споруду. У подвір’ї будинку по вул. Коперника, 1 і досі можна побачити величні руїни. Це все, що залишилося від пасажу Міколяша – одного з найграндіозніших архітектурних проектів за всю історію Львова. 

Марія Магдалена

Моя доповідь на міжнародній науковій конференції "Дослідження, збереження і реставрація об'єктів культурної спадщини" на тему "Історико-архітектурні дослідження костелу Марії Магдалени у м.Львові"

Презентація:

Тези:

Архітектура на воді

Моя доповідь на міжнародній науково-практичній конференції "Сучасні технології мінімізації енергоспоживання. Екологічні та економічні аспекти пасивного будівництва. Відновлювальні джерела енергії"